1. Який стосується містечка, властивий містечку; характерний для містечка.
2. Який має обмежений, провінційний світогляд; обмежений, нетерпимий до іншого, закритий (переносно).
Словник Української Мови
Буква
1. Який стосується містечка, властивий містечку; характерний для містечка.
2. Який має обмежений, провінційний світогляд; обмежений, нетерпимий до іншого, закритий (переносно).
Приклад 1:
Психопати не бувають обдарованими різносторонньо (Гітлер — прісний живописець, Айнштайн — містечковий скрипаль). Якщо психопат через якийсь катаклізм не може реалізувати свій основний дар, він залишається нерозпізнаним, мімікруючи в невротика.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”