мішечництво

[miʃɛt͡ʃnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Мішечництво — власна назва історичного явища в Україні (переважно на Лівобережжі) другої половини XVII — початку XVIII століття, коли козацька старшина та духовенство, зловживаючи владою, незаконно закріпачували вільних селян і міщан, записуючи їх у своїх приватних маєтках у податкові реєстри (так звані “мішки”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мішечництво, р. мішечництва, д. мішечництву, з. мішечництво, о. мішечництвом, м. мішечництві, к. мішечництво

Більше записів