1. (діал.) Те саме, що міщук — мешканець міста, міщанин.
2. (зоол., діал.) Народна назва риби мінь звичайний (Lota lota).
міщух
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Був вій літ п’ятдесяти, невиразного соціального стану й фаху — не то колгоспний рахівник чи комірник, не то сільський кооператор, не то просто міщух, може, якийсь гендляр або церковний староста, одне вірно — він не був ані статечним селянином, ані статечним робітником, ані статечним інтелігентом. Мав чорні, волохаті брови й весь час дозирав з-під них витрішкуватими очима, позирав вороже, понуро підозріло.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
Як не слимак, то так міщух і підлабузник, як не ганебний боягуз, то так який-небудь віршомаз, романтик, ні, романтизований міщух!.. Андрій здивувався і ще більше нашорошився.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Частина мови: іменник (однина) |