Словник Української Мови
Буква
1. Вступати у взаємодію з кимось, приєднуватися до когось, брати участь у спільній діяльності (часто про спілкування, товариські стосунки).
2. Втручатися у чужі справи, діяльність або розмову без запрошення.
3. Поєднуватися, з’єднуватися, утворюючи єдине ціле (про речовини, елементи, явища тощо).
4. Втрачати чіткість, ставати невиразним, невиразно уявлятися (про думки, почуття, образи).
5. Бути переплетеним, перемішаним, знаходитися серед когось або чогось іншого.
Приклад 1:
Але він стояв… Розплющав очі, й дивився на лампу, й думав все те ж, все те ж. Іноді йому починало здаватися, що лампа — то не лампа а вогненний місяць із своєю страшною емблемою… Іноді в сяйві починали звучати акорди рояля… То гуло в голові, тоскно дзвеніло в вухах… Помалу все почало мішатися в суцільний кошмар, в маячіння… Голова так горіла, що здавалося, вона ось-ось розірветься, як казан, розсаджений парою. Вже не міг думати бодай приблизно логічно.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”