Значення
-
(історичне) Представник аристократичного титулованого стану в Середній Азії (особливо в Бухарському еміраті та Хівінському ханстві), що належав до знаті, але стояв нижче за рангом від хана або еміра; також — сини правителя (мірзи).
-
(переносне, рідко) Людина знатного, шляхетного походження; аристократ.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мірзай, р. мірзая, д. мірзаєві, з. мірзая, о. мірзаєм, м. мірзаєві, к. мірзаю