міротон

[miroton] Іменник

Буква:М

Значення

  1. міротон — музичний інструмент народного походження, різновид простої трубки або дудки, що видає звуки низького тембру; архаїчна назва для звукового пристрою, використовуваного в традиційній українській музиці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. міротон, р. міротону, д. міротонові, з. міротон, о. міротоном, м. міротоні, к. міротоне

Більше записів