Древослів

Словник Української Мови

мірошничок

[miroʃnɪt͡ʃok] Іменник

Буква:М

Значення

  1. мірошничок — зменшувально-пестлива форма від слова мірошник; людина молодого віку або малого зросту, яка працює мельником на млині, помічник мільника.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мірошнички, р. мірошничок, д. мірошничкам, з. мірошничок, о. мірошничками, м. мірошничках, к. мірошнички

Більше записів