Значення
-
Зменшувально-пестлива форма від іменника “міра”, що позначає невелику міру об’єму сипучих тіл або рідин, а також посуд такої місткості.
-
Розмовна назва невеликої дерев’яної посудини (часто циліндричної форми) з ручкою, яка використовувалась для відміру об’єму продуктів (наприклад, круп, борошна).
-
(переносно) Точна, обмежена кількість чогось; норма, міра.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мірочка, р. мірочки, д. мірочці, з. мірочку, о. мірочкою, м. мірочці, к. мірочко