мірний
[mirnɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
Такий, що відбувається повільно, без поспіху, з однаковою швидкістю; рівномірний, плавний.
-
Покірний, слухняний, лагідний; такий, що не чинить опору.
-
Заст. Відміряний, обміряний; такий, що має певну міру.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мірний, р. мірного, д. мірному, з. мірного, о. мірним, м. мірнім