мірмекофілія

1. (біол.) Явище, коли рослини або гриби пристосовані до запилення, поширення насіння чи інших взаємодій виключно або переважно за допомогою мурах.

2. (біол., екол.) Взаємовигідні стосунки (симбіоз) між рослиною та мурашками, де рослина надає житло (наприклад, у порожнистих стеблах або спеціальних бульбах) та/або харч (наприклад, нектар з екстранектарників), а мурашки захищають рослину від травоїдних тварин та інших комах-шкідників.

3. (зоол.) Зв’язок тварин (наприклад, деяких комах, павуків, птахів) з мурашками, коли вони живуть у мурашниках або поблизу них, знаходячи там захист або харч, іноді вступаючи з мурашками в симбіотичні, коменсальні або паразитичні відносини.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |