Словник Української Мови
Буква
Оптичне явище в атмосфері, при якому спостерігаються уявні зображення віддалених об’єктів (наприклад, оазису у пустелі) через заломлення світла в нерівномірно нагрітих шарах повітря.
Обманливий вигляд, примара, щось несправжнє, що видається реальністю; несвідома ілюзія, марення.
Приклад 1:
Ra1-d1 Попереднім ходом чорні напали каралєвою на каня (той факт, шо конь захищений пішаком, — обичний міраж, ібо ця пєш ка не може й рипнутись, закривая своїм чахлим тєлом монарха від посягатільств враждєбно налаштованої тури). Андерсен жи просто отмахнувся од етої утрози, наче гадзілла від японського по лісмена й куцим ходом своєї башні продовжив чавить Дюфреня.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”
Приклад 2:
Ми не просто брати во Христі: Блискавичний міраж по руків’я увігнаний в спину. Я кохаю тебе, але просто ми б стали не ті, Якби стали слабкими у вічності хоч на хвилину… «Я йду за вітром.
— Кіяновська Маріанна, “Бабин Яр. Голосами”