міоцен

[miot͡sɛn] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Геологічна епоха неогенового періоду, що тривала приблизно від 23 до 5,3 мільйонів років тому, після олігоцену та перед пліоценом.

  2. Відповідний цій епосі відділ стратиграфічної шкали, що складається з порід, сформованих у цей час.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. міоцен, р. міоцену, д. міоценові, з. міоцен, о. міоценом, м. міоцені, к. міоцене

Більше записів