1. Геологічна епоха неогенового періоду, що тривала приблизно від 23 до 5,3 мільйонів років тому, після олігоцену та перед пліоценом.
2. Відповідний цій епосі відділ стратиграфічної шкали, що складається з порід, сформованих у цей час.
міоцен
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
років ФАНЕРОЗОЙ Кайнозой Четвертинна Неоген Голоцен ≈ 0,012- 0 Плейстоцен ≈ 1,8- 0,012 Третинна Пліоцен ≈ 5,3-1,8 Міоцен ≈ 23-5,3 Палеоген Олігоцен ≈ 34-23 Еоцен ≈ 56-34 Палеоцен ≈ 65-56 Мезозой – Крейда 2 відділи ≈ 145-65 Юра 3 відділи ≈ 200- 145 Тріас 3 відділи ≈ 250- 200 Палеозой – Перм 3 відділи ≈ 300- 250 Карбон 6 відділів ≈ 360- 300 Девон 3 відділи ≈ 416- 360 Силур 4 відділи ≈ 444- 416 Ордовик 3 відділи ≈ 488- 444 Кембрій 4 відділи ≈ 542- 488 Докембрій ПРОТЕРОЗОЙ Включає 3 ератеми (ери) – Включає 10 періодів – ≈ 2500- 542 АРХЕЙ Включає 4 ератеми (ери) – – Нижня межа не визначена ≈ 3600- 2500 44 Так, еон Фанерозой – це час виникнення і розвитку тварин та вищих рослин. Він поділяється на три ери: Палеозойська ера – 542-250 млн.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |