Значення
-
Мінотавр — у давньогрецькій міфології: чудовисько з тулубом людини та головою бика, народжене дружиною критського царя Міноса від бика, посланого Посейдоном; утримувався в лабіринті на Криті, де його щороку годували сімома юнаками та сімома дівчатами з Афін, поки не був убитий Тесеєм.
-
Мінотавр — переносно: людина з рисами жорстокості, дикості або примітивними інстинктами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мінотавр, р. мінотавра, д. мінотаврові, з. мінотавра, о. мінотавром, м. мінотаврі, к. мінотавре