міністранти

[ministrɑntɪ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. У католицькій церкві — хлопчики або юнаки, які допомагають священнику під час богослужіння (меси), виконуючи певні обрядові дії (наприклад, подання вина та води, супровід процесій).

  2. (переносно, рідко) Особи, які прислуговують, допомагають комусь, часто з відтінком підпорядкування або некритичного виконання вказівок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. міністранти, р. міністрантів, д. міністрантам, з. міністранти, о. міністрантами, м. міністрантах, к. міністранти

Більше записів