Значення
-
У католицькій церкві — хлопчик або юнак, який допомагає священнику під час богослужіння (найчастіше у вівтарі).
-
Застаріле значення: служник, слуга; той, хто виконує чиїсь доручення або обслуговує когось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. міністрант, р. міністранта, д. міністрантові, з. міністрант, о. міністрантом, м. міністранті, к. міністранте