Процес перетворення органічних речовин на неорганічні (мінеральні) сполуки внаслідок діяльності мікроорганізмів, що є важливою ланкою кругообігу речовин у природі.
Накопичення мінеральних речовин (наприклад, солей кальцію) у тканинах організму, що призводить до їх зміцнення (наприклад, формування кісток, зубної емалі) або патологічного затвердіння.
Обробка, просочування чогось мінеральними речовинами для надання певних властивостей (міцності, стійкості тощо).