мінарет

[minɑrɛt] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Висока вежа при мечеті, з якої муедзин закликає мусульман на молитву.

  2. Архітектурна споруда у вигляді високої круглої або багатогранної вежі з балконом або галереєю на вершині, характерна для ісламської культової архітектури.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мінарет, р. мінарету, д. мінаретові, з. мінарет, о. мінаретом, м. мінареті, к. мінарете

Більше записів