Значення
-
(в античній філософії та естетиці) наслідування, відтворення дійсності в мистецтві; принцип художнього творення, що полягає у відображенні реального світу.
-
(у літературознавстві та мистецтвознавстві) художній спосіб, заснований на правдоподібному відтворенні явищ зовнішньої дійсності, на відміну від творчого переосмислення чи фантазії.
-
(у біології) мімікрія, здатність деяких тварин або рослин імітувати зовнішній вигляд інших організмів або об’єктів навколишнього середовища для захисту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мімезис, р. мімезису, д. мімезисові, з. мімезис, о. мімезисом, м. мімезисі, к. мімезисе