1. (в античній філософії та естетиці) наслідування, відтворення дійсності в мистецтві; принцип художнього творення, що полягає у відображенні реального світу.
2. (у літературознавстві та мистецтвознавстві) художній спосіб, заснований на правдоподібному відтворенні явищ зовнішньої дійсності, на відміну від творчого переосмислення чи фантазії.
3. (у біології) мімікрія, здатність деяких тварин або рослин імітувати зовнішній вигляд інших організмів або об’єктів навколишнього середовища для захисту.