1. (в античній філософії та естетиці) Наслідування, відтворення дійсності в мистецтві; принцип художнього творення, що ґрунтується на імітації природи або життя.
2. (у літературознавстві та мистецтвознавстві) Конкретне художнє втілення принципу наслідування дійсності в творі; образна модель реальності, створена засобами мистецтва.