Значення
-
(в музиці) Процес об’єднання, змішування та обробки окремих звукових доріжок (вокалу, інструментів) в єдину збалансовану фонограму з метою створення завершеного музичного твору.
-
(в кінематографі, звукозаписі) Технічний процес зведення різних компонентів звуку (діалогів, музики, шумів) в єдину звукову доріжку фільму чи запису.
-
(переносно) Дія за значенням дієслова «міксувати»; поєднання, змішування різних елементів, стилів, явищ.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. міксація, р. міксації, д. міксації, з. міксацію, о. міксацією, м. міксації, к. міксаціє