Значення
-
Розділ синтаксису, що вивчає найменші синтаксичні одиниці мови — синтагми, тобто з’єднання двох повнозначних слів на основі підпорядкувального зв’язку (зв’язку однієї головної та однієї залежної лексичної одиниці).
-
Власне синтагматика, що аналізує внутрішню будову та семантику елементарних словосполучень як мінімальних комунікативних фрагментів мовлення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мікросинтагматика, р. мікросинтагматики, д. мікросинтагматиці, з. мікросинтагматику, о. мікросинтагматикою, м. мікросинтагматиці, к. мікросинтагматико