1. (фіз.) Надмала структура пучка заряджених частинок, що утворюється при поділі основного пучка на окремі сгустки з дуже малою поперечною площею перерізу; використовується в прискорювальній техніці та для точних експериментів.
2. (біол., мед.) Невелике, компактне скупчення (пучок) нервових волокон, мікротрубочок, білкових нитей або інших подібних структур на клітинному або тканинному рівні.