Значення
-
Процес створення мікропрограм — низькорівневих наборів інструкцій, які безпосередньо керують логікою роботи центрального процесора або іншого складного цифрового пристрою на рівні його апаратних блоків.
-
Метод керування логікою мікропроцесора, при якому кожна машинна команда реалізується виконанням послідовності елементарних операцій (мікрооперацій), що записані в спеціальній пам’яті — постійному запам’ятовуючому пристрої (ПЗП).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мікропрограмування, р. мікропрограмування, д. мікропрограмуванню, з. мікропрограмування, о. мікропрограмуванням, м. мікропрограмуванні, к. мікропрограмування