міфотворчість

1. Здатність до створення міфів; творчість, що породжує міфологічні образи, сюжети, уявлення.

2. Навмисне створення хибних, але емоційно переконливих уявлень, легенд або ідеологічних конструкцій, спрямованих на формування певної громадської свідомості.

Приклади вживання слова

міфотворчість

Приклад 1:
Так своєрідно осмислила міфотворчість перетворення Вавилона в політичний центр Месопотамії. Виразно позначилася на релігійно-міфологічному світогляді населення Месопотамії також поява класів і держави.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
Це, можна сказати, міфотворчість Миколи Вінграновського. I не можна порівнювати його твір з реалістичним (соцреа-лістичним!)
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”