Древослів

Словник Української Мови

мідярство

[midjɑrstʋo] Іменник

Буква:М

Значення

  1. мідярство — занепалий термін, що позначав ремісниче цехове об’єднання мідярів (майстрів, які працювали з міддю та виготовляли мідні вироби) у середньовічних українських містах; означав також організацію, правила та привілеї цього цеху.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мідярство, р. мідярства, д. мідярству, з. мідярство, о. мідярством, м. мідярстві, к. мідярство

Більше записів