мідярство — занепалий термін, що позначав ремісниче цехове об’єднання мідярів (майстрів, які працювали з міддю та виготовляли мідні вироби) у середньовічних українських містах; означав також організацію, правила та привілеї цього цеху.
мідярство
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |