1. (від нід. middel — середній) Найширша частина судна, його середина по довжині; мідель-шпангоут.
2. У конструкції судна: найбільша ширина корпусу, що вимірюється в його найширшій частині (мідель-шпангоуті).
мідель
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |