мід

1. Солодкий, густий, липкий продукт, який виробляють бджоли з нектару квітів або паді, використовується як їжа та ліки.

2. Напій, що готується шляхом бродіння (медоставу) з розведеного у воді меду, часто з додаванням прянощів; медівка.

3. Перен. Про щось дуже солодке, приємне, ласкаве (про слова, мову, голос тощо).

Приклади вживання

Приклад 1:
Там були й помаранчі, й яблука, й гарна ковбаса, й франзольки, й різні «фиглі-миглі», й варення, й мід в глечичку… Але Львов не міг вкусити належно від благ тієї передачі, бо мав хронічну бігунку, яку хтось, до речі, назвав «революційною бігункою», нав’язуючись до партійного чину й «революційного» минулого товариша Львова. Та не мігши вкусити від благ, Львов, одначе, й другому нікому нічого не давав.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: іменник (однина) |