мічений

[mit͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:М

Значення

  1. Такий, що має мітку, позначку, спеціальний знак (зазвичай для розпізнавання, обліку або контролю).

  2. Про тварину: такий, що має клеймо, вирізку на вусі, тавро, бірку або іншу постійну позначку, що встановлює його власника або призначення.

  3. Про зброю (перев. вогнепальну): такий, що має вибитий на частинах заводський номер або інші ідентифікаційні знаки.

  4. Розм. Про людину: такий, на якого вказано, якого відзначили з метою нападу, усунення тощо; той, що перебуває під особливою увагою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мічений, р. міченого, д. міченому, з. міченого, о. міченим, м. міченім

Більше записів