мічений
[mit͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
Такий, що має мітку, позначку, спеціальний знак (зазвичай для розпізнавання, обліку або контролю).
-
Про тварину: такий, що має клеймо, вирізку на вусі, тавро, бірку або іншу постійну позначку, що встановлює його власника або призначення.
-
Про зброю (перев. вогнепальну): такий, що має вибитий на частинах заводський номер або інші ідентифікаційні знаки.
-
Розм. Про людину: такий, на якого вказано, якого відзначили з метою нападу, усунення тощо; той, що перебуває під особливою увагою.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мічений, р. міченого, д. міченому, з. міченого, о. міченим, м. міченім