мічений

1. Такий, що має мітку, позначку, спеціальний знак (зазвичай для розпізнавання, обліку або контролю).

2. Про тварину: такий, що має клеймо, вирізку на вусі, тавро, бірку або іншу постійну позначку, що встановлює його власника або призначення.

3. Про зброю (перев. вогнепальну): такий, що має вибитий на частинах заводський номер або інші ідентифікаційні знаки.

4. Розм. Про людину: такий, на якого вказано, якого відзначили з метою нападу, усунення тощо; той, що перебуває під особливою увагою.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |