1. Філософсько-естетична течія в українській літературі та мистецтві першої третини XX століття, заснована Миколою Хвильовим, що проголошувала орієнтацію на європейські культурні течії (насамперед італійський футуризм), відхід від традиційного російського впливу та створення нової української культури шляхом творчого засвоєння західних художніх форм; асоціюється з літературною організацією “ВАПЛІТЕ”.
2. Ідейно-творча платформа та світогляд, характерний для прихильників цієї течії, що включав установку на урбанізм, динамізм, раціоналізм та активне вторгнення мистецтва в процес будівництва нового соціалістичного суспільства.