мезони

1. (історичне) Верхній поверх або надбудова над середньою частиною будинку, часто з власним низьким дашком, характерні для архітектури класицизму.

2. (архітектура) Невеликий поверх, вбудований між двома основними поверхами будівлі, з вікнами, що зазвичай мають меншу висоту.

3. (переносне) Додатковий, проміжний елемент або ланка в будь-якій структурі чи системі.

Приклади вживання слова

мезони

Приклад 1:
Частинки з нуль о- вим і цілочисловим спіном ( π –мезони, фо- тони) описуються симетричними хвиль о- вими функціями і називаються бозонами. Якщо тотожні частинки мають о д- накові квантові числа, то їх хвильова фу н- кція сим етрична відносно перестановки частинок.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Мезони До них належать π – мезони (піони), K – мезони (каони). Загальна їх характери- тика – це відсутність с піна.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
π – мезони в і- діграють важливу роль в ядерних взаєм о- діях нуклонів і у визначенні магнітних м о- ментів. Існують: а) нейтральні ( )0π π – мезони; їх маса em264m = ( em – маса спокою елек- трона).
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”