Значення
-
(історичне) Верхній поверх або надбудова над середньою частиною будинку, часто з власним низьким дашком, характерні для архітектури класицизму.
-
(архітектура) Невеликий поверх, вбудований між двома основними поверхами будівлі, з вікнами, що зазвичай мають меншу висоту.
-
(переносне) Додатковий, проміжний елемент або ланка в будь-якій структурі чи системі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мезони, р. мезонів, д. мезонам, з. мезони, о. мезонами, м. мезонах, к. мезони