1. (біол.) Тип статури людини, що характеризується середнім, пропорційним складом тіла з добре розвиненою мускулатурою та невеликим відсотком підшкірного жиру; один із трьох основних соматотипів за класифікацією В. Шелдона, поряд з ендоморфією та ектоморфією.
2. (геол., заст.) Властивість мінералів утворювати проміжні, перехідні форми між двома крайніми типами кристалів (наприклад, між призмою та пірамідою).