мезоформа

[mɛzoformɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. У геоморфології — тип рельєфу середнього порядку, проміжний між макроформою (наприклад, гірський хребет) та мікроформою (наприклад, яр); форма земної поверхні, що утворюється під впливом зовнішніх процесів (вітру, води, льодовиків тощо) і має розміри від декількох метрів до кілометрів (наприклад, балка, дюна, карстова воронка).

  2. У метеорології — атмосферне утворення або погодна система проміжних масштабів, розміри якої становлять від кількох кілометрів до кількох сотень кілометрів (наприклад, окремі грозові клітини, шквали, мезоциклони).

  3. У біології (ботаніці, зоології) — проміжна форма між двома іншими у ряді змін організмів, наприклад, у онтогенезі чи філогенезі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мезоформа, р. мезоформи, д. мезоформі, з. мезоформу, о. мезоформою, м. мезоформі, к. мезоформо

Більше записів