1. У геоморфології — тип рельєфу середнього порядку, проміжний між макроформою (наприклад, гірський хребет) та мікроформою (наприклад, яр); форма земної поверхні, що утворюється під впливом зовнішніх процесів (вітру, води, льодовиків тощо) і має розміри від декількох метрів до кілометрів (наприклад, балка, дюна, карстова воронка).
2. У метеорології — атмосферне утворення або погодна система проміжних масштабів, розміри якої становлять від кількох кілометрів до кількох сотень кілометрів (наприклад, окремі грозові клітини, шквали, мезоциклони).
3. У біології (ботаніці, зоології) — проміжна форма між двома іншими у ряді змін організмів, наприклад, у онтогенезі чи філогенезі.