1. (геофіз.) Пов’язаний із мезодинамікою — розділом динамічної метеорології, що вивчає рух повітряних мас середнього масштабу (розміром від 2 до 2000 км), наприклад, локальних фронтів, шквалів, бризових циркуляцій.
2. (техн.) Стосовний до конструкції або принципу роботи двигуна внутрішнього згоряння, у якому клапани розташовані у головці циліндра (верхньоклапанний), а розподільчий вал — у самому блоці циліндрів, а рух від нього до клапанів передається через штовхачі та важелі (короми́сла).