Словник Української Мови
Буква
1. Географічна територія, розташована між двома річками або їхніми руслами; міжріччя.
2. (у спеціальній термінології, часто з великої літери) Власна назва конкретних історико-географічних регіонів, наприклад, Межиріччя (Месопотамія) — стародавня область в Західній Азії між річками Тигр і Євфрат.
Приклад 1:
до м. е. І ^ Топонім «Месопотамія» пере- Природно-кліматичні кладається як «Межиріччя», умови Його залишили нам у спадок стародавні греки, які так називали спільну заболочену долину річок-близнюків — Тігру і Євфрату. Територія Месопотамії географічно окреслена на півночі Вірменським нагір’ям, на сході — горами Загроса, на півдні — Перською затокою, на заході — горбистою Аравійською пустелею.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”