Значення
-
Історична особа, яка займалася вимірюванням, розмежуванням та встановленням меж земельних ділянок, зокрема під час земельних реформ, наприклад, у XIX столітті.
-
Фахівець з геодезії чи землевпорядкування, який визначає та фіксує межі земельних угідь у сучасному розумінні.
-
Переносно: той, хто відстоює, охороняє межі чи кордони чогось (наприклад, ідеологічні, етичні), сторож, захисник меж.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. межовик, р. межовика, д. межовикові, з. межовика, о. межовиком, м. межовикові, к. межовику