межовик

1. Історична особа, яка займалася вимірюванням, розмежуванням та встановленням меж земельних ділянок, зокрема під час земельних реформ, наприклад, у XIX столітті.

2. Фахівець з геодезії чи землевпорядкування, який визначає та фіксує межі земельних угідь у сучасному розумінні.

3. Переносно: той, хто відстоює, охороняє межі чи кордони чогось (наприклад, ідеологічні, етичні), сторож, захисник меж.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |