1. (біол.) Гаплоїдна спора, що утворюється в результаті мейозу у рослин, грибів та деяких водоростей; служить для безстатевого розмноження.
2. (біол.) Одна з чотирьох спор, що виникають під час мейотичного поділу материнської клітини (мегаспороцита або мікроспороцита) у насіннєвих рослин.