метикуватий
[mɛtɪkuʋɑtɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
(про людину) Який відрізняється метикуватістю, надмірно хитрий, вправний у вигадках, викрутах; жвавий, кмітливий, але з відтінком нещирості або лукавства.
-
(про дії, вчинки, мову тощо) Виконаний з надмірною хитрістю, вигадливістю; витончений, але може бути зайшло складним або не зовсім щирим.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. метикуватий, р. метикуватого, д. метикуватому, з. метикуватого, о. метикуватим, м. метикуватім