1. Швидко й безладно рухатися, поспішати, метатися, створюючи метушню.
2. Хвилюватися, непокоїтися, турбуватися через щось, втрачати душевну рівновагу.
метушитися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він сидів, почервонівши, розгублено кліпаючи повіками, абож доходив навіть до того, що починав метушитися. Ґуля бив в барабани.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”
Частина мови: дієслово () |