метула

[mɛtulɑ] Іменник

Буква:М

Значення

  1. (діал.) Невеликий віник, зроблений з гілочок, пруття або соломи, який використовується для помивання посуду, підмітання печі або роботи в печі.

  2. (перен., розм.) Про неохайну, брудну людину, часто дитину.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. метула, р. метули, д. метулі, з. метулу, о. метулою, м. метулі, к. метуло

Більше записів