мецо

Значення

1. (від італ. mezzo — половина, середина) Музичний термін, що вказує на помірну силу звучання, трохи тихіше за «форте», але голосніше за «піано»; позначення динамічного відтінку, що часто зустрічається у вигляді скорочень «mf» (мецо-форте — помірно голосно) та «mp» (мецо-піано — помірно тихо).

2. (від італ. mezzo-soprano) Скорочене позначення типу жіночого оперного голосу — мецо-сопрано, що за висотою займає проміжне положення між сопрано та контральто.

3. (від італ. mezzo — половина, середина) Складова частина складних музичних термінів, що вказує на проміжний, наполовину виражений характер ознаки (наприклад, мецо-сопрано, мецо-форте, мецо-піано, мецо-тінто).

Правопис та відмінювання