мецо-сопрано

1. Жіночий співацький голос, проміжний між сопрано та контральто, що відрізняється м’яким, насиченим тембром, об’ємним нижнім і середнім регістрами та рухливістю.

2. Співачка, яка володіє таким голосом і виконує відповідні партії в опері, камерній музиці та інших вокальних жанрах.

3. Партія в музичному творі (опері, ораторії, кантаті тощо), призначена для такого голосу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |