мецо-форте

1. Музичний термін, що позначає динамічний відтінок середньої гучності, між мецо-піано та форте, який виконується помірно голосно, досить сильно; скорочене позначення — mf.

2. Рідкісне вживання як характеристика голосу (переважно співака), що поєднує в собі якості м’якості (мецо) та сили (форте).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |