методист

1. Послідовник методизму — протестантського релігійного руху, що виник у XVIII столітті в Англії, засновником якого вважається Джон Веслі.

2. Фахівець у галузі методики навчання; той, хто розробляє або викладає методику певної навчальної дисципліни.

3. Працівник бібліотеки, музею, науково-дослідної установи тощо, який займається методичною роботою (наприклад, розробкою рекомендацій, планів, оглядом досвіду).

Приклади вживання

Приклад 1:
Може, хитрий з біса і методист. А який по-чортячому певний себе.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: іменник (однина) |