методій

Ім’я одного з двох братів-просвітителів слов’ян, творців слов’янської азбуки та перших перекладачів богослужбових книг з грецької мови (IX ст.), шанованих як святих рівноапостольних Кирила та Мефодія.

Назва однієї з двох перших слов’янських абеток — глаголиці (іноді вживається поряд з назвою “кирилиця” для позначення ранньої кириличної азбуки).

Приклади вживання

Приклад 1:
Подавала йому дорідна, литкаста й дупаста корчмарева помічниця, Методій любив таких, поглядав ласо на ті товсті червоні литки, а вона підливала й підливала, і вже спати в клуню на сіно вела його під руку, і вклалася з ним. Він мацав величезні, як паляниці, перса і все інше добро, й сопів, і кректав на ній, а вона й собі мацала — спочатку те, що принесло йому велику насолоду, а тоді намацала застібку на чересі, розщібнула її й потихеньку вигрібала дукати та пускала їх глибоко в сіно.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: t.d. () |