метеки

1. У Стародавній Греції, особливо в Афінах — іноземці, які постійно проживали на території міста-держави (полісу) і мали обмежені громадянські та політичні права порівняно з повноправними громадянами, але несли певні обов’язки (наприклад, сплату податків, військову службу).

2. У переносному значенні — люди, які проживають серед чужої для них спільноти, на чужині, часто з обмеженими правами або можливостями; чужинці, прибульці.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (множина) |