Значення
-
У Стародавній Греції, особливо в Афінах — іноземці, які постійно проживали на території міста-держави (полісу) і мали обмежені громадянські та політичні права порівняно з повноправними громадянами, але несли певні обов’язки (наприклад, сплату податків, військову службу).
-
У переносному значенні — люди, які проживають серед чужої для них спільноти, на чужині, часто з обмеженими правами або можливостями; чужинці, прибульці.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. метека, р. метеки, д. метеці, з. метеку, о. метекою, м. метеці, к. метеко