Значення
-
(філософія, кібернетика) Вищий рівень управління, що стосується не безпосередньо об’єкта, а системи управління ним; управління процесами управління, включаючи вибір цілей, стратегій, критеріїв та методів регулювання.
-
(менеджмент) Процес планування, організації, контролю та аналізу власної управлінської діяльності керівника або організації з метою підвищення її ефективності; самокерування в контексті управлінських функцій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. метауправління, р. метауправління, д. метауправлінню, з. метауправління, о. метауправлінням, м. метауправлінні, к. метауправління