Значення
-
У логіці та математиці — теорема, яка стосується властивостей інших теорем або формальної теорії в цілому, наприклад, твердження про її повноту, несуперечливість або вирішуваність.
-
У ширшому сенсі — теоретичне положення вищого рівня абстракції, що аналізує структуру, можливості або обмеження певної теорії або системи знань.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. метатеорема, р. метатеореми, д. метатеоремі, з. метатеорему, о. метатеоремою, м. метатеоремі, к. метатеоремо