Значення
-
Система, що складається з інших систем як своїх елементів і вивчає їхню організацію, взаємодію та еволюцію; система вищого порядку, що об’єднує та регулює низку підсистем.
-
У кібернетиці та теорії систем — система, яка керує іншими системами, змінюючи їхню структуру або алгоритми функціонування.
-
У філософії та методології науки — поняття, що позначає комплексну систему знань, принципів і методів, які описують та аналізують інші системи знань (наприклад, метатеорія).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. метасистема, р. метасистеми, д. метасистемі, з. метасистему, о. метасистемою, м. метасистемі, к. метасистемо