1. (філософія, соціологія) Концепція, згідно з якою сучасне суспільство втратило зв’язок з первинною реальністю та функціонує на основі симулякрів — знаків, що відсилають лише до інших знаків, створюючи гіперреальність; вчення про симуляцію симуляції.
2. (інформатика, штучний інтелект) Процес моделювання або створення середовища, в якому запускаються та взаємодіють кілька окремих симуляцій, що дозволяє вивчати складні системи та їхню емерджентну поведінку.
3. (кінематограф, мистецтво) Прийом, коли твір (фільм, гра, книга) явно симулює або імітує процес свого створення, знімання чи сприйняття, звертаючи увагу глядача на його власну симулятивну природу та умовність.