Значення
-
(фіз., хім.) Стан системи, який є стійким лише за певних умов і може легко переходити до більш стабільного стану при навіть незначних зовнішніх впливах; стійкість, що зберігається протягом обмеженого часу.
-
(тех.) Властивість динамічної системи тимчасово зберігати певний режим роботи або стан після зміни вхідних параметрів, перш ніж перейти до нового стійкого стану.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. метастабільність, р. метастабільності, д. метастабільності, з. метастабільність, о. метастабільністю, м. метастабільності, к. метастабільносте